Інститут проблем штучного інтелекту Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України разом з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка організували та провели 17-18 жовтня 2017 року в м. Києві XVII Міжнародну науково-технічну конференцію «Штучний інтелект і інтелектуальні системи» (AIIS’2017). Керував конференцією директор відомого у світі Інституту проблем штучного інтелекту, член-кореспондент НАН України, професор Анатолій Шевченко.
Робота конференції проходила за наступними науковими напрямами: Концептуальні, філософські та методологічні проблеми створення систем штучного інтелекту; Алгоритмічне та програмне забезпечення інтелектуальних систем; Людино-машинна взаємодія; Знання-орієнтовані системи підтримки прийняття рішень; Нейронні мережі і нейромережеві технології; Проблеми безпеки інформаційних систем; E-learning; Кіберфізичні системи.
Зі своїми науковими доповідями виступили науковці з України, США, Польщі, Білорусі, Німеччини. У конференції взяли участь 3 академіки Національної академії наук України, 5 член-кореспондентів Національної академії наук України, 10 докторів наук, 17 кандидатів наук. Від ТНЕУ у круглому столі «Штучний інтелект: мультидисциплінарні аспекти» взяли участь завідувач кафедри комп’ютерної інженерії, к.т.н., доц. Березький О.М. та к.т.н., доц. Кочан В.В, (доповідь “Застосування методів штучного інтелекту у технічних системах”).
Застосування штучного інтелекту дозволяє отримати вирішальні конкурентні переваги в сучасному світі. У доповідях розглядались філософські, математичні, біологічні й технічні напрями вдосконалення систем різного призначення, підкреслено, що вже сьогодні потрібно впроваджувати такі людські якості як адаптивність, самонавчання, свідомість, право на помилку тощо. Відзначено, що технічні системи, які використовують штучний інтелект, отримують значні переваги над традиційними, можуть вирішувати як традиційні задачі на значно вищому рівні, так і нові задачі, які раніше вирішити було неможливо.
Однак у доповідях і дискусіях відзначалися і проблеми, які виникають при проведенні наукових досліджень у галузі штучного інтелекту та побудови систем із його використанням. Незважаючи на стрімкий розвиток штучного інтелекту у світі, відсутня його цілісна міждисциплінарна наукова теорія. В результаті неможливо чітко визначити предмети дослідження фундаментальних і прикладних проектів та сконцентрувати ресурси для їх успішної реалізації. Необхідно створити нові концептуальні підходи до штучного інтелекту з підключенням до понятійного апарату у даній галузі дефініцій з медико-біологічних, психологічних, філософських наук. Тому одна із доповідей, яка викликала найбільше зацікавлення, стосувалася визначення що таке інтелект природній, інтелект людини.
Другою проблемою, яка вимагає концептуального вирішення, є питання безпеки при створенні інтелектуальних систем. Потрібно вивчити можливість ідентифікації роботом зі штучним інтелектом людини як ворога. Що треба зробити, щоби інтелектуальні системи не визначили людину як ворога, якого треба знищити. До цієї проблеми примикає інша – чи потрібно інтелектуальним системам дати можливість не виконати поставлені їм завдання?
Учасники конференції відзначили також розпорошеність українських національних наукових шкіл і необхідність концентрації зусиль на вирішенні проблем у галузі штучного інтелекту з метою досягнення суттєвих інноваційних результатів. В Україні відсутній єдиний ідеологічний центр штучного інтелекту, на базі якого б можна було б координувати, концентрувати та узагальнювати нагальні фундаментальні та прикладні завдання сьогодення з даної проблематики. Головною метою конференції визначено об’єднання зусиль наукових та педагогічних шкіл, що займаються проблемами штучного інтелекту.
