Сільське господарство сьогодні — це не лише про їжу.
Це про біорізноманіття, клімат, громаду, турботу, культуру — і так, усе ще про їжу.
Саме тому нам потрібно почати розглядати ферми як багатофункціональні простори — не просто виробничі одиниці, а місця, які приносять реальну цінність суспільству. І щоб це стало реальністю, нам потрібне правильне поєднання політик, що їх підтримують.
Хороша новина? ЄС вже має відповідні інструменти.
Згадайте еко-схеми, гранти на розвиток сільських територій, проєкти Erasmus+, програми соціальної інтеграції, правила державних закупівель, навіть фонди культурного туризму.
Кожна з цих політик зачіпає частину мозаїки.
Але ось у чому проблема: вони часто не пов’язані між собою. Фрагментовані. Недостатньо використовуються. Або просто невідомі тим, хто їх найбільше потребує.
У наступних публікаціях ми покажемо, як ці політики можуть підтримати багатофункціональність в аграрному секторі — з практичними прикладами та порадами щодо доступу до них.
Адже коли ферми процвітають у різних напрямах, тоді процвітають і сільські території.